..ммм...чи є серед нас поети )

пишимо сюди вірші ,свої )авторські )

ПоХоДУ немА!!!!!

ПусЯ пише:пишимо сюди вірші ,свої )авторські )

Пуся давай викладуй все шо написала!)
я зна шо пишеш)

ну раз так ..то
ось цей )вже дано написала ,але з подругою)

Літаю наче в снах і мріях,
І сльози поступаються на віях,
Коли все гарно наче в казці,
Думки мої неначе в пастці,
Усі вони в думках замкнуті,
І мною вже давно забуті,
Хвилини радості життя
Поринули у майбуття.

Я починаю новий день,
Й мелодії твоїх пісень,
Мною вже дано забуті,
І давно вже не прикуті,
Мої до тебе почуття,
Його думки і всі забуті,
чорні моменти із життя.



When we lose a favourite man
All seems not the real...
Your heart abandons hope
On the last chance...
When you see him, your soul stops beating..
You want to walk up...
But something does not allow..
But that it..?!.. does not know it ...
You remember every day moments..
Moments are from the life..
What incarnated one smiles only..
gladness.....
But they will not be anymore..
Because it all behind...
Now
Now only suffering..
But pain..
What never throws you..
She will pass possibly..
When you all will forget...
All.......all..........and not a drop
flashbacks..
But it can not be..
In fact to forget everything..there is
not force..
You every minute think about him..
Cry........while he has fun from inoshoy..
He does not understand...
As far as very you.....
Possibly with him there will be te that
with you..
He will understand and then...that
wronged so much.

другий без рими ) без рими (

ого!респект!

хмм...дякую )

ДОЩ
Дощ...
яка ж у нього велич і могутність
як безпощадно кожна крапелька вбива.
І як безжалісно змиває сльози,
Я б так і з ним би в землю потекла.
Піднять обличчя і ковтать краплини,
Вслухатись в шум його обійм.
Такий холодний і такий мрійливий,
Змиває сльози він змиває біль.
А ти безжальним голосом покличеш
Неначе громом в небі прогримить.
Холодним поглядом мене окинеш
Мов зливою образа пробіжить.
І кожне слово, мов дощу краплина
Вбиває серце поки ще жива
З обличчя усмішку ти поглядом змиваєш.
В душі ж лишається єдина пустота.
...Піднять обличчя і ковтати сльози,
Ковтати сльози,що дощем змива.
Напитися жахливої свободи
Нехай зникає з серця самота.
***********************************
на струнах гойдалась непевність моя,
гортала листи позабутих мелодій...
я музику серця невміло плела-
себе відшукати! згадати по нотах!

свій образ, забутий давно між рядків,
написаний віршів на юному сході
хотіла знайти і зібрати у спів
незвичних іще, але нових мелодій.








моє бєздарство)

Кокакола пише:ДОЩ
Дощ...
яка ж у нього велич і могутність
як безпощадно кожна крапелька вбива.
І як безжалісно змиває сльози,
Я б так і з ним би в землю потекла.
Піднять обличчя і ковтать краплини,
Вслухатись в шум його обійм.
Такий холодний і такий мрійливий,
Змиває сльози він змиває біль.
А ти безжальним голосом покличеш
Неначе громом в небі прогримить.
Холодним поглядом мене окинеш
Мов зливою образа пробіжить.
І кожне слово, мов дощу краплина
Вбиває серце поки ще жива
З обличчя усмішку ти поглядом змиваєш.
В душі ж лишається єдина пустота.
...Піднять обличчя і ковтати сльози,
Ковтати сльози,що дощем змива.
Напитися жахливої свободи
Нехай зникає з серця самота.
***********************************
на струнах гойдалась непевність моя,
гортала листи позабутих мелодій...
я музику серця невміло плела-
себе відшукати! згадати по нотах!

свій образ, забутий давно між рядків,
написаний віршів на юному сході
хотіла знайти і зібрати у спів
незвичних іще, але нових мелодій.








моє бєздарство)

приКольно)))

оце я розумію ...взагалі шедевр ! )

Кокакола пише:ДОЩ
Дощ...
яка ж у нього велич і могутність
як безпощадно кожна крапелька вбива.
І як безжалісно змиває сльози,
Я б так і з ним би в землю потекла.
Піднять обличчя і ковтать краплини,
Вслухатись в шум його обійм.
Такий холодний і такий мрійливий,
Змиває сльози він змиває біль.
А ти безжальним голосом покличеш
Неначе громом в небі прогримить.
Холодним поглядом мене окинеш
Мов зливою образа пробіжить.
І кожне слово, мов дощу краплина
Вбиває серце поки ще жива
З обличчя усмішку ти поглядом змиваєш.
В душі ж лишається єдина пустота.
...Піднять обличчя і ковтати сльози,
Ковтати сльози,що дощем змива.
Напитися жахливої свободи
Нехай зникає з серця самота.
***********************************
на струнах гойдалась непевність моя,
гортала листи позабутих мелодій...
я музику серця невміло плела-
себе відшукати! згадати по нотах!

свій образ, забутий давно між рядків,
написаний віршів на юному сході
хотіла знайти і зібрати у спів
незвичних іще, але нових мелодій.








моє бєздарство)

вполнє шикарно!

Кульно!))
Нелегко такою римою писати!)))

Кокакола пише:ДОЩ
Дощ...
яка ж у нього велич і могутність
як безпощадно кожна крапелька вбива.
І як безжалісно змиває сльози,
Я б так і з ним би в землю потекла.
Піднять обличчя і ковтать краплини,
Вслухатись в шум його обійм.
Такий холодний і такий мрійливий,
Змиває сльози він змиває біль.
А ти безжальним голосом покличеш
Неначе громом в небі прогримить.
Холодним поглядом мене окинеш
Мов зливою образа пробіжить.
І кожне слово, мов дощу краплина
Вбиває серце поки ще жива
З обличчя усмішку ти поглядом змиваєш.
В душі ж лишається єдина пустота.
...Піднять обличчя і ковтати сльози,
Ковтати сльози,що дощем змива.
Напитися жахливої свободи
Нехай зникає з серця самота.
***********************************
на струнах гойдалась непевність моя,
гортала листи позабутих мелодій...
я музику серця невміло плела-
себе відшукати! згадати по нотах!

свій образ, забутий давно між рядків,
написаний віршів на юному сході
хотіла знайти і зібрати у спів
незвичних іще, але нових мелодій.

це безмежно....
я під великим враженням
дозволь скомуніздити.
звичано з копірайтом

оМГ ІнДифЕренТ пише:

Кокакола пише:ДОЩ
Дощ...
яка ж у нього велич і могутність
як безпощадно кожна крапелька вбива.
І як безжалісно змиває сльози,
Я б так і з ним би в землю потекла.
Піднять обличчя і ковтать краплини,
Вслухатись в шум його обійм.
Такий холодний і такий мрійливий,
Змиває сльози він змиває біль.
А ти безжальним голосом покличеш
Неначе громом в небі прогримить.
Холодним поглядом мене окинеш
Мов зливою образа пробіжить.
І кожне слово, мов дощу краплина
Вбиває серце поки ще жива
З обличчя усмішку ти поглядом змиваєш.
В душі ж лишається єдина пустота.
...Піднять обличчя і ковтати сльози,
Ковтати сльози,що дощем змива.
Напитися жахливої свободи
Нехай зникає з серця самота.
***********************************
на струнах гойдалась непевність моя,
гортала листи позабутих мелодій...
я музику серця невміло плела-
себе відшукати! згадати по нотах!

свій образ, забутий давно між рядків,
написаний віршів на юному сході
хотіла знайти і зібрати у спів
незвичних іще, але нових мелодій.

це безмежно....
я під великим враженням
дозволь скомуніздити.
звичано з копірайтом

хдд...забирай такої срані в мене три зошити....деколи дипресія бере думки римуюця...

ох... Кокакола, як завжди, на висоті..))

Cherry bOOm|| пише:ох... Кокакола, як завжди, на висоті..))

було в кого вчитись)

Cherry bOOm|| пише:ох... Кокакола, як завжди, на висоті..))

кума давай,ділися....я знаю в тебе таке добро є)

Кокакола пише:

Cherry bOOm|| пише:ох... Кокакола, як завжди, на висоті..))

кума давай,ділися....я знаю в тебе таке добро є)

та де там... я вже давно все порвала і викінула... зав"язала з цьою справою...
колись ше було про шо писати... а зараз... хз хз..

Cherry bOOm|| пише:

Кокакола пише:

Cherry bOOm|| пише:ох... Кокакола, як завжди, на висоті..))

кума давай,ділися....я знаю в тебе таке добро є)

та де там... я вже давно все порвала і викінула... зав"язала з цьою справою...
колись ше було про шо писати... а зараз... хз хз..

знаю...шо хоть один та є....немогла ту груду викінути)

Кокакола пише:
знаю...шо хоть один та є....немогла ту груду викінути)

не повіриш, але змогла... ма...(

Розтоптаний холодом,вітром обдутий
Туманом окутаний сунеться в ніч
Заморений голодом,світом забутий
Кохання шукає немов якусь річ

Загублений,стомлений,кинутий,темний
Та добрий і чемний і вірний завжди
Його тихий подих сумний і даремний
Та чистий і світлий як крапля води

Він любить дивитись на зорі крізь крони
Розмріяних,радісних,рідних беріз
Він вміє робити з ромашок корони
Він мріє про проліски й рястовий ліс

Він любить по літньому лагідну зливу
І шелест липневих схвильованих снів
Лукаву усмішку ласкаву й щасливу
Не любить лютневих холодених полів

Сипуча стихія смертельно схолола
Зсихається сухо смерканням сумним
Самотність сама його світ розколола
Самого лишивши з собою одним...

2009р.

Кокакола пише:Розтоптаний холодом,вітром обдутий
Туманом окутаний сунеться в ніч
Заморений голодом,світом забутий
Кохання шукає немов якусь річ

Загублений,стомлений,кинутий,темний
Та добрий і чемний і вірний завжди
Його тихий подих сумний і даремний
Та чистий і світлий як крапля води

Він любить дивитись на зорі крізь крони
Розмріяних,радісних,рідних беріз
Він вміє робити з ромашок корони
Він мріє про проліски й рястовий ліс

Він любить по літньому лагідну зливу
І шелест липневих схвильованих снів
Лукаву усмішку ласкаву й щасливу
Не любить лютневих холодених полів

Сипуча стихія смертельно схолола
Зсихається сухо смерканням сумним
Самотність сама його світ розколола
Самого лишивши з собою одним...

2009р.

ааааа!! мій любімий...))))
супер! супер! супер!.._))))))))

Спрятав чувства под подушку,
В своем фильме играю я главную роль.
Может быть стерву, может игрушку,
Может быть суку, что дарит всем боль.
Сюжет мой так прост. Пусть это банально,
Но "Оскар" за фильм мне не дадут.
Фраза за фразой - все так гениально,
Но даже с премьеры все убегут.
26.11.08р.


дуже дрєвній... (знизу стоїть дата)
колись в мене в асьці і контакті в інфі стояв...))

Cherry bOOm|| пише:Спрятав чувства под подушку,
В своем фильме играю я главную роль.
Может быть стерву, может игрушку,
Может быть суку, что дарит всем боль.
Сюжет мой так прост. Пусть это банально,
Но "Оскар" за фильм мне не дадут.
Фраза за фразой - все так гениально,
Но даже с премьеры все убегут.
26.11.08р.


дуже дрєвній... (знизу стоїть дата)
колись в мене в асьці і контакті в інфі стояв...))

це ти сама написала?
круто)
яя в асьці колись бачив)

-=Reketer=- пише:
це ти сама написала?
круто)
яя в асьці колись бачив)

даааа.. я колись страдала такою штукою... їх дуже багато було... але потім вони мене почали харити і я те все унічтожила... а це один з небагатьох, які я знала на пам"ять...))

панятно..)

я тож колись віршик написав...)
ахахахх